Главная » 2013 » Ноябрь » 15 » Не буде успіху без діяльності незалежних профспілок
11:17
Не буде успіху без діяльності незалежних профспілок
Яап Вінен: «Не буде успіху без діяльності незалежних профспілок»
Яап Вінен, заступник генерального секретаря Міжнародної конфедерації профспілок, виступив на VIІ з’їзді Конфедерації вільних профспілок України. Він привітав делегатів та активістів КВПУ й запевнив, що міжнародна профспілкова спільнота підтримує їх та завжди готова до солідарних дій. Наводимо текст його виступу:
«Сьогодні мені приємно чути, як ваші профспілківці продовжують наполегливо боротися за свої права, з несправедливістю. Так, інколи ви почуваєтеся самотніми у своїй боротьбі, але, повірте, ви не одні. Ви – частина міжнародної профспілкової сім’ї – Міжнародної конфедерації профспілок, яка представлена 180 мільйонами у більш ніж 150 країнах світу. Ви дієте в українському суспільстві, яке стає ліберальним, де невелика еліта живе за рахунок великої робочої сили. МКП провела дослідження у 150 країнах, й авжеж, ми порівнюємо дані у кожній з них. Візьмемо для прикладу ситуації у Європі. Знаю, що ваш уряд проявляє не дуже велике бажання приєднатися до ЄС. Якщо взяти Україну, то ситуація така: простий трудівник повинен працювати 28 днів, щоб заробити ті ж кошти, що й керівник підприємства за одну годину. За винятком Румунії, ваша країна займає лідерські позиції за нерівністю зарплат. Не дивно й те, що працівники втрачають довіру до уряду. Політики у всьому світі розуміють, наскільки важливий голос трудящих під час їхніх виборчих кампаній. Але, на жаль, їхня пам'ять коротка і деяким з них дуже важко виконувати свої обіцянки. Результати глобального опитування, яке ми проводили цього року, показали, що одна з двох сімей, у тому числі й в Україні, напряму страждає від безробіття чи втрати доходу від своєї роботи. Більше 80% населення відчуває себе покинутим урядом. Адже виконавча влада ставить пріоритетними інтереси бізнесу, а не працюючого населення. І політичний вибір багатьох урядів очевидний. Та особливо він проявляється під час кризи, коли відбуваються скорочення в соціальних та економічних сферах, у тому числі – в освіті, Що, зазвичай, роблять робітники, коли незадоволені владою і не довіряють політиці? У них єдина зброя, яку називають «робітничою силою». І профспілки у всьому світі ведуть діалог з владою та роботодавцем. Але як профспілки можуть грати позитивну та конструктивну роль у перемовинах, якщо їх серйозно не сприймають. Наприклад, коли відбувається обговорення трудового кодексу, то не береться до уваги думка усіх профспілок. Так уряд й роботодавці хотіли б забезпечити спокій у соціальному вимірі. Невже урядовці думають, що створення такого соціального миру – це уникнення соціального діалогу з профспілками? І невже думають, що доб’ються цього, якщо вони підривають соціальний діалог й обмежать право на страйк? І це дії уряду стосовно людей, які ж його й обрали. Урізання соціального забезпечення, зарплат – також не вирішення проблем для будь-якого суспільства і особливо того, якому потрібні свої робітників, свої людей. Кілька днів тому ваш міністр переконувала у тому, що необхідно підвищувати продуктивність безпосередньо на підприємствах. Так у всьому світі робітники хочуть підвищувати продуктивність та покращувати якість своєї роботи. Але вони хочуть, щоб їх поважали, щоб не було нерівності. Сьогодні багато робітників в Україні продовжують на собі відчувати, що таке нерівність, їхні права порушуються. І у багатьох ситуаціях роботодавці не сприймають вільні профспілки. Історія світу ж показує, що такий шлях не веде до прогресу. Під час зупинки підприємства, виробництва немає ніякого доходу і немає розвитку економічного. У майбутньому не буде успіху без діяльності незалежних профспілок. Профспілки та політики можуть стати союзниками, як це ж у багатьох країнах. Та демократія повинна базуватися не тільки на співпраці з депутатами упродовж чотирьох років обрання, а й на повазі та довірі. Легко завоювати довіру людей, але після однієї помилки її можна втратити. Зараз посилюється довіра до членів КВПУ, ви тримаєтеся, процвітаєте після нападів та тиску, й даєте належну відсіч. І це є доказом того, що ви є частиною суспільства. 180 млн працівників вітають вас, що ви успішно існуєте і завжди можете покластися на нашу підтримку. Профспілкова солідарність – не просто красиві слова, це – реальність. Працівники інших країн, які перебувають у гірших умовах, потребують вашої підтримки. Ми раді, що у нас є така профспілка як КВПУ і ми розраховуємо на вас. Хочемо звернутися до вашого уряду, щоб він вас поважав і враховував вашу думку».
«Щодня опирайтеся ухвалі нового Трудового кодексу»
Президент Конфедерації праці Росії (КПР) Борис Кравченко виступив перед делегатами та гостями VIІ з’їзду КВПУ. Пропонуємо ознайомитися з його виступом:
«Конфедерація праці Росії та Конфедерація вільних профспілок України мають такі близькі корені. Ми виросли з шахтарського руху, розвивалися упродовж 20 років і ми маємо хороший потенціал для подальшого росту. Мені приємно бачити стількох людей, котрі обрали боротьбу за демократію України, розширення демократичного простору навколо трудящих. Прийміть щирі вітання від колег з КПР.
Ваш з’їзд зібрався у переломний момент, коли Україна, як демократична європейська країна, має зробити свій вибір. І ми будемо поважати цей вибір. Сьогодні ви також перебуваєте на порозі серйозного реформування трудових відносин і трудової сфери у країні. На жаль, десять років тому російський профспілковий рух програв боротьбу за Трудовий кодекс, і він фактично був ухвалений у тому вигляді, у якому зараз нав’язується вам. Ми отримали документ, який забороняє страйки, з якого викинуто право працівників на свободу об’єднання. Зрештою, у якому присутні усі ті нововведення, які нав’язуються зараз вам. Нас переконували: давайте ухвалимо кодекс, а потім розберемося, мовляв, практика покаже, що потрібно виправити. Тож десять років використовуємо механізми Міжнародної організації праці, профспілкові кампанії, авторитет Міжнародної конфедерації праці, щоб внести поправки у Трудовий кодекс. І просуваємося дуже повільно. Ми виграли низку важливих моментів, зокрема справу у Конституційному суді щодо неправомірності регламентації того, яку структуру повинні мати профспілки. Але загалом внесення змін відбувається дуже повільно. Не йдіть цим шляхом, щодня опирайтеся ухвалі нового Трудового кодексу, бо потім виправити щось буде вже складно. Розумію, що місія перешкоджання цьому лежить в основному на КВПУ. Думаю, що саме ви повинні стати точкою консолідації цього спротиву. Зусилля КВПУ повинні підтримати інші профспілкові організації. За вами – правда, і у цьому немає жодних сумнівів. Готуйтесь також до того, що Трудовий кодекс буде ухвалено. Вплив КВПУ не зрівняти із сукупними можливостями бізнесу та держави.
Те, що сьогодні відбувається в Україні, відбувається й в усьому світі. Ви отримаєте неоліберальний Трудовий кодекс, а ваші соціальні і профспілкові партнери цьому сприятимуть. Ви переживатимете те, що й ми. Ми ж відповіли на тиск на профспілки консолідацією навколо КПР. Створили демократичну організацію, де рішення ухвалюється членами профспілок, і не можна купити лідерів. Наша організація живе у стані постійних кампаній створення нових осередків та їх визнання на підприємствах, боротьби за зміни дискримінаційних норм законодавства. Ми навчилися проводити страйки й вигравати. Усі профспілкові акції – страйки на заводі «Форд», авіадиспетчерів, залізничників - в основному виграно, але вони визнані незаконними відповідно до законодавства РФ. Також ми навчилися проводити профспілкові кампанії, поновлювати активістів на роботі та витягувати їх з тюрем. Навчилися й солідарності та консолідації. Зауважу, що коли, скажімо, оголошуємо міжнародні кампанії, то одними з перших слова підтримки отримуємо від КВПУ. У вас така ж звичка солідарності, як і у нас. Цим ресурсом не володіє жодна інша організація, і це зараз допоможе вам працювати нормально, а також в умовах після змін у законодавстві.
Я певен, що у профспілкового руху України є майбутнє. Також знайте, що КПР та її членські організації завжди вам допоможуть».