Главная » 2014»Октябрь»14 » Авіаційники вибороли право на страйк у Європейському суді з прав людини
21:43
Авіаційники вибороли право на страйк у Європейському суді з прав людини
Авіаційники вибороли право на страйк у Європейському суді з прав людини 09.10.2014
2 жовтня сталася безпрецедентна подія: Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зобов'язав український уряд виплатити 20 тис. євро колишнім співробітникам авіакомпанії «АероСвіт» Веніаміну Тимошенку, Андрію Бородіну, Ользі Івановій, Олегу Пушняку і Тарасу Товстому через судову заборону на проведення страйку. Та найголовніше, що тепер працівники українських авіакомпаній отримали змогу через такий механізм як страйк захищати свої трудові права й протистояти свавіллю роботодавців. Водночас справа «Тимошенко та інші проти України» важлива для людей найманої праці та профспілок не тільки України, а й країн пострадянського простору та Європи.
Профспілка не відступила
Цього рішення могло б і не бути, якби свого часу працівники та незалежна профспілка бортпровідників «АероСвіту» не вирішили йти до кінця і відстоювати свої трудові права. Як нагадав голова профспілки бортпровідників авіакомпанії «АероСвіт», віце-президент профспілки-асоціації льотного складу цивільної авіації України (ПАЛС) Веніамін Тимошенко, історія боротьби почалася ще у 2007 році. Тоді компанія «АероСвіт» грубо порушила законодавство України: почала незаконно звільняти людей та не виплачувати їм зарплату. За словами Веніаміна Тимошенка, держава фактично не реагувала на такі порушення прав громадян.
«Так, виносили штрафи, розміром 150 грн, – пояснив він. – Але це ж при систематичній багатомільйоній заборгованості з виплати зарплат перед працівниками! Навіть судові справи тут були безрезультатними. Тому у 2010 році був зареєстрований трудовий спір і приблизно півроку тривали процедури примирення, передбачені ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Закінчилося усе прийняттям узгоджених між роботодавцем та профспілкою рішень. Проте, працедавець не збирався їх виконувати».
Тому працівникам «АероСвіту»нічого не залишалося як вдатися до рішучих дій: 9 вересня 2011 року були проведені загальні збори профспілки, на яких вирішили 28 вересня оголосити страйк. Про його початок було попереджено як роботодавця, так і усі органи влади. Проте представники компанії вирішили перешкодити цьому.
«Вони могли вирішити цю проблему законним шляхом, але вдалися до незаконного, – сказав профспілковий лідер. – Так рішенням Бориспільського суду нам заборонили страйкувати. І воно було неправосудним. Тож нам не залишалося нічого іншого, як звернутися до ЄСПЛ. Розгляд нашої справи тривав майже три роки, і ось у жовтні ми отримали дійсно справедливе рішення. Крім того, віднині у транспортників тепер вже є право страйкувати. Хоч у нас ще не приведене законодавство до європейських стандартів і не встановлене право на страйк, тепер суд не захоче брати відповідальність й виносити такі заборони».
Порушили процесуальні норми та формальні підстави
Оксана Чугаєнко, адвокат, партнер юридичної компанії Counselors також згадала минулі події, а саме: розгляд справ у вітчизняних судах. Як вона пояснила, ще на етапі підготовки страйку було вирішено мінімізувати ризики, тому його оголошувала не профспілка, а безпосередньо бортпровідники. Але авіакомпанія все одно подала до суду саме на профспілкову організацію.
«Навіть суддя звернула увагу на те, що позивач неправильно визначився з відповідачем, – сказала Оксана Чугаєнко. – Попри все, судовий розгляд виявився цікавим. Одне засідання було перенесене, а наступне – тривало з 15 до 21 години й суддя не змогла його вже вести. У цей же час авіаційники вирішили зачекати зі страйком і дочекатися рішення суду. 29 вересня позивач відкликав позовну заяву. Та пізніше у процесі перемовин Веніаміну Тимошенку було вручено ухвалу Бориспільського районного про заборону проведення страйку».
На цей раз компанія вибрала відповідачем страйковий комітет, який організовував протест. В Україні існують два законодавчі акти, які регулюють право на страйк: ЗУ «Про транспорт», яких забороняє працівникам авіації страйкувати, та ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів», який не містить такої заборони. Однак українські судді скористалися тим, що забороняє. Хоч, як уже пізніше й було доведено у ЄСПЛ, така заборона є порушенням права на свободу асоціацій.
«У суді посилалися на ст. 18 ЗУ «Про транспорт», – сказала Оксана Чугаєнко. – Та ці положення регулюють відносини, які сьогодні вже не існують: там мова йде про тарифні угоди, що нині замінені колективними договорами. Але це не перешкодило суддям виносити рішення про заборону. Також у цій справі порушувалися як процесуальні норми, так і формальні підстави. Так суд лише припустив, що якби був проведений страйк, то, можливо, була б завдана шкода життю та здоров'ю пасажирів. Це кричуще порушення, адже судове рішення повинне базуватися на реальних підставах».
А віз і нині там
Згідно з рішенням ЄСПЛ, український уряд має виплатити колишнім співробітникам «АероСвіту» 20 тис. євро. Та незалежна профспілка наголошує, що загалом авіакомпаніязаборгувала своїм співробітникам 110 мільйонів гривень. І можливо, цього б не сталося, якби свого часу авіаційникам не заборонили виходити на страйк.
Акція незалежних профспілок та працівників "Аеросвіту" (27.03.2013)
«У «АероСвіті» була найбільша в Україні заборгованість перед працівниками – не виплатили зарплат на суму понад 150 млн гривень, - повідомив Веніамін Тимошенко.– Усі гроші, що були в авіакомпанії, виведені в Приватбанк. Завдяки зусиллям профспілки, зверненням у різні інстанції вдалося добитися виплати понад 40 млн гривень заборгованості. Але ж залишається невиплаченою дуже велика сума – 110 млн грн. При цьому держава не захищає сторону працівників і її позиція незрозуміла. Прокурори, виконавча служба, Міністерство соціальної політики, Міністерство інфраструктури – всі ті, хто мав би захищати конституційні права працівників авіакомпанії, абстрагувалися від цієї проблеми».
Наслідки міжнародного рівня
Авіаційники пішли шукати справедливості у Страсбург лише після використання усіх можливих механізмів захисту в Україні. При цьому варто зауважити, ЄСПЛ все ж захищає права, які гарантовані міжнародним законодавством. Тому й розглядалися порушення саме порушення права транспортників на страйк, яке гарантоване міжнародними нормами. На етапі розгляду справи українським авіаційникам почала допомагати Українська Гельсінська спілка з прав людини. Як зазначив її програмний директор Максим Щербатюк, правозахисники не могли не долучитися до захисту ще й тому, що бачили наскільки ця справа може змінити як українське законодавство, так і мати вплив на міжнародному рівні.
«Ця справа є особливою як національному контексті, так і за межами нашої країни, – сказав він. – З одного боку, ЄСПЛ визнав, що українське законодавство, яке гарантує права профспілок та працівників у транспортній сфері, є неякісним. Це - обставина для того, щоб наш уряд вніс законодавчі зміни, які б дозволяли проводити страйки. Зрозуміло, що тут повинні передбачатися певні обмеження, але вони мають бути чітко визначеними. Ми будемо робити все від нас залежне, щоб ці законодавчі зміни внесли. З другого боку, тепер суд може посилатися на рішення ЄСПЛ, яке стає частиною нашого національного законодавства. Хоча, якщо відповідні положення будуть закріплені в законі, у суді будуть більш вагомі причини не забороняти страйк».
Максим Щербатюк також наголосив на тому, що ЗУ «Про транспорт» застарів, й взагалі до нього не було внесено жодних змін після того, як були ухвалені Конституція та інші закони. І от наслідок цього: авіатори, як і інші працівники транспортної сфери, не мали фактично права страйкувати.
Перемога українців – шанс для іноземних колег
Загалом ЄСПЛ виніс порівняно небагато рішень, що стосуються саме прав профспілок, зокрема – й на страйк. В Україні, як і взагалі на пострадянському просторі, до недавнього часу взагалі не було жодної виграної справи у цій сфері. У Страсбурзі розгляд подібних справ почався ще з 1975 року, але довгий час не визнавалося порушення саме у контексті прав профспілок. І тільки у 1990-х з'явилися перші процеси, які стосувалося безпосередньо профспілкових об’єднань. Нагадав Максим Щербатюк й про подібні позови трудівників Великобританії та Туреччини у результаті яких ЄСПЛ визнав, що накладення штрафу і притягнення до відповідальності людини, котра брала участь у страйку, – протиправні.
«З 2011 року почали з’являтися вже більш комплексні справи, де йшла мова про заборону страйків, – нагадав він. – Коли розглядався позов українських бортпровідників, англійська профспілка залізничного і наземного транспорту також подала заяву щодо незаконності законодавчого обмеження на право на страйк. Але ЄСПЛ у розгляді справи британців не пішов так далеко, як у нашому випадку. Нам вже вдалося переконати суд, що наші законодавчі норми справді порушують право людини на страйк».
Рішення у справі «Тимошенко та інші проти України» може допомогти багатьом країнам змінити своє законодавство. Адже фактично тільки Німеччина, Франція та Іспанія мають якісне законодавство щодо захисту права профспілок на страйк. У інших країнах Європи у цій сфері є чимало проблем. Максим Щербатюк зазначив, що на основі рішення ЄСПЛ інші люди найманої праці також мають змогу базувати подальші заяви. Правозахисники ж докладатимуть усіх зусиль для розвитку практики ЄСПЛ в Україні. Крім того, вони звертають увагу на інші категорії працівників, які позбавлені у нас права на страйк, наприклад, – на держслужбовців. І тут вже є ґрунт для діяльності: є практика ЄСПЛ, основана на справах представників Туреччини.
Голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець у свою чергу зауважив, що в україні є багато людей, чиє право на страйк обмежене, що заважає їм захищатися від свавілля роботодавців.
«Справа «Тимошенко та інші проти України» надихає й показує,що можна йти далі, - сказав він. – Скажімо гірничим рятувальникам забороняється страйкувати, а їм вже кілька місяців не виплачують зарплати. Прецендент, створений авіаційниками, дає надію, що у майбутньому й вони зможуть вдатися до страйку. Загалом цей метод боротьби важливий й дозволяє вирішувати проблеми цивілізованим шляхом. Хоч як роботодавці України, так й інших країн усіляко перешкоджають реалізації права працівників на страйк. Так, на попередній генеральній сесії МОП роботодавці об’єдналися і відмовилися розглядати Конвенцію №87. У цьому міжнародному документі мова йде про свободу асоціації, і фактичні гарантії права на страйк. Роботодавці, серед яких були й українці, дали організований бій трудівникам і профспілкам. Тобто є загрози не тільки українського масштабу, а й світового. Попри все ми продовжуватимемо боротьбу, й об’єднуватимемо зусилля з правозахисними та громадськими організаціями».