Заява МКП до Міжнародного жіночого дня06.03.2014Досить слів - час діяти! Напередодні Міжнародного жіночого дня Міжнародна конфедерація профспілок (МКП), членською організацією якої є КВПУ, закликає покінчити з гендерним насильством на робочому місці. Насильство щодо жінок на роботі, як на самому робочому місці, так і дорогою до нього і додому, може мати різні форми. У тому числі:• Фізичні напади • Словесні образи та погрози насильства • Залякування • Психологічні образи • Сексуальні домагання • Економічне насильство Від 40 до 50 % жінок з країн Європейського союзу піддавалися сексуальним приставанням, фізичним контактам та іншим формам сексуальних домагань на роботі. Дослідження в країнах Азії, таких як Японія, Малайзія, Філіппіни та Південна Корея, показують, що від сексуальних домагань на робочому місці страждають 30-40 % працівниць. Згідно з даними Комісії з прав людини Австралії, 25 % жінок стикалися з сексуальною агресією на робочому місці. А в Уганді, де був ухвалений новий сексистський закон, який забороняє жінкам носити міні-спідниці та інші види «непристойного» одягу, здатного «провокувати» чоловіків, провели опитування у 2910 організаціях. Дослідження показало, що 90 % жінок піддаються домаганням сексуального характеру з боку старших за посадою чоловіків. Однак це має наслідки: насильство може зруйнувати можливість жінки заробляти на життя, перешкодити їй повністю насолоджуватися економічними, соціальними, політичними та культурними правами. У найгірших випадках воно призводить до смерті. Тому МКП закликає тристоронніх учасників Міжнародної організації праці підтримати заклик розглянути Конвенцію МОП щодо захисту від насильства чоловіків і жінок на роботі на майбутній Адміністративній раді МОП, яка проходитиме з 13 по 27 березня 2014 року. Жертвою насильства на роботі може стати будь-хто, проте гендерне насильство є відображенням економічної нерівності та розподілу соціального авторитету між чоловіками і жінками. Вирішення цієї проблеми, і насильства, яке вона породжує, є основою досягнення гендерної рівності, соціальної справедливості, справжнього миру і демократії. Глобальна економічна, соціальна і трудова криза, яка відбулася після краху ринків, посилила проблему гендерного насильства. Зниження рівня і умов зайнятості призвело до того, що все більше і більше чоловіків стикаються з незахищеною працею, з високим ступенем неформальності, нестабільності роботи, поганою охороною праці та відсутністю соціального діалогу та захисту. Однак така ситуація вже давно є реальністю для більшості жінок, які в глобальному плані сконцентровані на низькооплачуваних і непрестижних робочих місцях з низькою часткою впливу на прийняття рішень. Жінки складають значний відсоток зайнятих в професіях з найвищим ризиком насильства таких, як вчителі, соціальні працівники, працівники охорони здоров'я, продавці та банківські службовці. Жінки також піддаються ризикам як мігранти та домашні працівники, як залежні члени сім'ї і як зайняті в неформальній економіці. У контексті трудових відносин, жінки чисельно представлені серед трудящих у неформальних, атипових і незахищених формах зайнятості. Таким чином вони часто позбавлені як індивідуальної, так і колективної переговорної позиції. Торгівля людьми – один з найжорстокіших прикладів гендерного насильства; в пастку сучасного рабства потрапляють мільйони дівчат і жінок. Вони становлять 55% від приблизно 20.900.000 жертв примусової праці у всьому світі, 98% з 4.500.000 тих, кого примусово сексуально експлуатують. Мексиканські особливі економічні зони (maquiladoras) є сумним прикладом того, що може статися, якщо гендерне насильство стає частиною трудової культури. Молоді жінки, які працюють в цих зонах, часто піддаються сексуальним домаганням на роботі й загрозам крайнього насильства по дорозі з роботи. МКП отримує відомості про всі типи насильства: починаючи з ударів в живіт заводськими босами для "перевірки" працівниць на вагітність, закінчуючи зґвалтуваннями, атаками і часто вбивствами на шляху додому після довгої зміни в нічний час. Історії трагічні. І профспілки, і роботодавці, і уряди повинні діяти терміново, як це вимагає ситуація. Цього року тристороння Адміністративна рада Міжнародної організації праці, яка пройде з 13 по 27 березня, матиме можливість вирішити, чи включати до порядку денного Міжнародної конференції праці у 2016 році пункт, який визначає стандарт щодо захисту чоловіків і жінок від насильства на робочому місці. МКП закликає членські організації розпочати діалог з урядом з метою переконати представників влади підтримати пропозицію введення такого інструменту. Конвенція МОП з гендерного насильства могла б заповнити величезний пробіл у цій сфері. Адже лише кілька країн світу надають подібний захист, а на міжнародному рівні немає юридично обов'язкового стандарту, що регулює саме проблему гендерного насильства на робочому місці. Конвенція МОП змусить уряди взаємодіяти з профспілками і роботодавцями для реформування законів та впровадження механізмів запобігання гендерного насильства на робочому місці. Це стало б помітним внеском у реалізацію прав жінок.
|