Главная » 2015»Март»25 » Конституційне право на страйк – лиш на папері?
15:08
Конституційне право на страйк – лиш на папері?
Конституційне право на страйк – лиш на папері? 25.03.2015
Право на страйк – гарантоване нашим громадянам Конституцією, проте на практиці його реалізувати не так вже й просто. Про удосконалення законодавства та механізмів його реалізації у цій сфері говорили на круглому столі «Право на страйк – фундаментальна конституційна гарантія працівників України», що відбувся у офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. До дискусії долучилися й представники Конфедерації вільних профспілок України: її голова Михайло Волинець, голова Київської міської організації КВПУ Петро Тулей та віце-президент профспілки-асоціації льотного складу цивільної авіації України (ПАЛС ЦА) України Веніамін Тимошенко.
У ході круглого столу представники профспілок, Національної служби посередництва та примирення, влади, інститутів громадянського суспільства та науковці обговорювали механізми реалізації права на страйк в Україні, забезпечення прав та гарантій працівників під час його проведення, ролі профспілки і держави у цьому процесі. Дискутували й щодо ефективності застосування примирних процедур та визначали шляхи вдосконалення роботи органів трудового арбітражу й примирних комісій. Як зазначив представник Уповноваженого, начальник управління зв'язків із громадськістю та інформаційних технологій Михайло Чаплина, відсутність механізму реалізації права на страйк створює низку проблем.
«Сьогодні необхідно врегулювати усі ті прогалини, які нині існують у нашому законодавстві у цій сфері, - вважає він. – На жаль, що саме через ці проблеми наш профспілковий рух – «беззубий». Право на страйк декларативно існує, а механізми реалізації – не відповідають дійсності. Відтак не працює головна річ –процес медіації».
Не оминули й питання страйку у міжнародному праві та досвід інших країн у цій сфері. На відміну від України, у Німеччині у Конституції не зазначено про право на страйк. Тим не менше, страйкують там частіше і ефективніше – взяти хоча б усім відомий досвід профспілок авіаперевізника «Люфтганза». Директор Регіонального Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Штефан Мойзер у своєму виступі наголосив, що необхідно, щоб права були не лише на папері, а й мали механізм реалізації.
«Ми живемо в світі капіталізму і право на страйк дуже важливе, адже це –можливість робітників протистояти могутності роботодавців, – зазначив він. – Воно дає можливість відстоювати своє позиції. Додам, що і на міжнародному рівні профспілки потребують підтримки уряду та різних неурядових організацій у цій сфері. І Міжнародна організація праці повинна мати механізм реалізації права на страйк. Крім того, важливо звертати увагу на шляхи попередження страйку – засоби медіації та соціального діалогу».
У свою чергу, директор Центру Солідарності Трістан Масат зауважив, що розвинута система реалізації свободи асоціації та прав профспілок може навіть бути корисною для роботодавців.
«Не маємо забувати, що виробничі відносини мають механізми вирішення трудових спорів на робочому місці, - сказав він. – Усунення цього механізму - це не вирішення конфлікту. Відомо, що інвестори та бізнесмени хочуть бути у стабільному середовищі. А якщо робітники не мають механізму для вирішення проблем і повинні вдаватися до радикальних заходів, то стабільність порушується».
Про нинішню нестабільну ситуацію у шахтарських містах у різних регіонах України сповістив учасникам круглого столу голова КВПУ Михайло Волинець. Так, у час коли йшло обговорення у стінах офісу обмудсмена, гірники Червонограду Львівській області та Димитрова Донецької області вийшли на протести. Напередодні хвиля шахтарського невдоволення охопила Нововолинськ. За словами Михайла Волинця, часто акції протесту гірників мають стихійний характер.
«Ми бачимо, що влада не сприймає протести людей, - зазначив він. – Хоч для невдоволення є об’єктивні причини: невиплата зарплат, скорочення робочих місць, відсутність соціального діалогу. Крім того, механізми примирення не працюють. На жаль, не втілюється в життя те, за що ми боролися на Майдані. Водночас у світі загалом ситуація проблемна. Так, роботодавці на міжнародному рівні намагаються довести, що конвенція МОП 87 чітко не гарантує право на страйк. Ось уже два роки тривають дискусії з цього приводу.У нас ще складніша ситуація, ніж в інших: закони є, але їх ще треба дотримуватися. Коли порушене право на оплату праці і людина не може знайти правди в суді, чи у органах влади, чи на місці під час діалогу з роботодавцем, тоді виникають стихійні страйки. Коли втрачається довіра до влади і соціальних партнерів, у такому випадку буде говорити бунт».
Михайло Волинець застеріг, що найближчим часом можна очікувати масштабні акції протесту шахтарів, які досягнуть і Києва, де розташовані органи влади.
У ході круглого столу учасники напрацювали низку пропозицій, які вдосконалять порядок вирішення колективних трудових спорів. Зокрема, закріпити право працівників на проведення нетипових страйкових дій («сидячих страйків», уповільнення роботи тощо) та «попереджувальних страйків», встановити заборону на звільнення працівників за участь у незаконних страйках, гарантувати оперативність вирішення колективного трудового спору – зменшити строки розгляду вимог, здійснення примирних процедур тощо. Також запропоновано визначити на законодавчому рівні таке поняття, як «студентський страйк та регламентувати порядок його проведення.